Писемність в Африці

Письменность в Африке

Хоч, власне, саме письмо, тобто і лінійне відтворення розмовної мови, з’явилося десь п’ять тисяч років тому, використання графічних символів для зображення предметів та ідей, для втілення магічних та релігійних цінностей, напевно, не менш давнє, як сама артикульована мова. Можна сказати, що деякі традиційні африканські символи – на кшталт символів народів у мові акан (Гана) – походять від ієрогліфічного письма давнього Єгипту. Одначе вірю гідніша протилежна гіпотеза, за якою в основі ієрогліфів частково лежить і ще давніша графічна африканська традиція.

Якщо схоже на те, що давня традиція письма панувала на південь і схід від Сахари та в долині Нілу, то на півдні розпросторилися регіони, в культурі яких насамперед панувала усна традиція. Однак там знайдено, зокрема в Західній Африці, залишки давнього символічного письма, яке могло надихнути, бодай почасти, на створення тубільних систем «сучасного» письма.

Одним з найразючіших прикладів використання графічних символів у Африці є складна система піктограм та ідеограм під назвою нсібіді, яка традиційно використовується в басейні річки Крос на південному сході Нігерії. Як відомо, ця система вживається для різних цілей, зокрема для запису розповідей на кшталт свідчень під час залагодження перелюбних справ. Символи нсібіді можна витинати на калебасах чи на інших побутових речах, малювати на мурі, або на тілі, відбивати на одязі чи татуювати на шкірі людини. Вони не асоціюються з жодною специфічною мовою, хоч знайдено їх було в багатомовному регіоні, де говорять на екої, ігбо та ібібіо.

Як йдеться в легенді, секрет нсібіді начебто передала людям раса великих бабуїнів-ідіоків. Ця легенда одразу ж нагадує про те, що бог Тот мав подобу бабуїна, а також був покровителем краснописців у давньому Єгипті. Майже неймовірно, щоб відокремлені великою відстанню вірування в одну й ту саму тварину були простим збігом обставин. Отож нам лишаються дві можливості: або йдеться про єгипетське вірування, яке здолало тисячі років та кілометрів, щоб дістатися до Нігерії, або ж що вірогідніше – йдеться про давнє вірування, поширене в усій чорній Африці, що перемандрувало в Єгипет разом із традиційними графічними символами – основними складниками для створення перших піктографічних ієрогліфів.

МРІЯ СУЛТАНА

Трохи на схід від зони традиційного вжитку нсібіді, по той бік кордону з німецьким Камеруном, рівно сторіччя тому сталася непересічна подія: створення султаном Фумбану Нджоєм своєрідної і незалежної системи письма, пристосованої до мови бамум. Подібно до багатьох інших винахідників африканського письма, султана Нджою надихнув на це сон, після якого він зажадав від своїх підданих зобразити різні предмети й назвати їх. На основі одержаних результатів він створив свою першу систему, до якої належали 466 піктограм та ідеограм. Після сорока років дослідів та поступу він зрештою створив силабарій з 80 знаків, названий а-ку-у-ку за звучанням перших чотирьох із них.

Безперечно, Нджоя був геніальною людиною, однак конкретизувати свої ідеї йому дозволила його королівська влада. Було створено школи, де його піддані вчилися писати і читати, виготовлено систему друку з допомогою мідних костей ручної роботи, записано тексти з історії та звичаїв королівства.

На жаль, досягнення Нджоя було поховано під руїнами, що їх лишила перша світова війна. Школи, діяльність яких заохочувалася за епохи німецького панування, повоєнна колоніальна влада закрила. Розчарований Нджоя власноруч знищив систему друку. Усунений від влади в 1931 році, він помер у вигнанні.

СВЯТЕ ПИСЬМО

Обставини створення системи Нджоя дозволяють гадати, що раптову появу ієрогліфів у давньому Єгипті можна пояснити аналогічно, тобто цей винахід належав в основному одній-однісінькій людині, яка займала високе місце в суспільній ієрархії і мала досить часу та влади, необхідних для розробки і запровадження системи письма.

Зважаючи на відсутність будь-яких доказів повільної еволюції ієрогліфічного письма невдовзі після його виникнення, ця гіпотеза бодай частково пояснює надзвичайно складну структуру єгипетського письма в її найдавнійшій відомій нам формі, де різні етапи поступового розвитку немовби відразу злилися в єдину систему.

Подібно до того, як Нджоя був вражений, але не підкорений-арабським та західним письменами, можливий винахідник ієрогліфів також міг черпати натхнення в незадовго до того винайденій зовсім іншій системі письма в Месопотамії.

Так само, як і в багатьох випадках із документально засвідченими винаходами тубільного письма в Західній Африці, Боже одкровення також згадувалося, безумовно, і стосовно єгипетського письма. Святе й небесне походження єгипетського письма забезпечило йому імунітет від корінних перетворень протягом тисячоріч і обмежило його вживання лише в середовищі посвяченої еліти.

Автор: Девід Далбі.


Posted in Африканська культура by with no comments yet.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика