Бушмени – жителі Калахарі. Частина третя.

Важке життя бушменів. Вони справедливо кажуть, що у вельді сонце приносить смерть. У посушливий сезон сонце дійсно приносить загибель рослинам, тваринам і навіть людям. Коли посуха робиться особливо сильною, бушмени викопують у землі для себе неглибокі ями і вистилають їх віджатими залишками коренів. У цих ямах вони лежать весь спекотний день. Увечері люди виходять з ям і намагаються знайти побільше коренів, щоб віджати з них рятівну вологу і прожити наступний день.

Бушмени дуже цінують дорогоцінні коріння і старанно запам’ятовують місця, в яких вони ростуть. Одного разу мандрівники вмовили бушменів показати їм місця, де ростуть корені. Мисливець Гаї привів їх в центр величезної рівнини, на якій не було жодного дерева, жодного кущика. Незрозуміло було, як дізнався бушмен потрібне йому місце. Він зупинився і, швидко озирнувшись, несподівано показав пальцем під ноги. Уважно придивившись, мандрівники змогли розглянути пересохлу і наполовину розсипану крихітну повзучу рослину, витки навколо стебла трави.

Гаї пояснив, що він знав, де знаходяться корені, тому що проходив тут кілька місяців тому в сезон дощів, коли повзуча рослина була ще зеленою. Він сів навпочіпки біля засохлої рослини і став розкопувати її руками. Незабаром оголився темний стовбур кореня довжиною понад півметра. Бушмен силою потягнув його і вирвав із землі.

Корінь нагадував жахливий за розмірами буряк, але був покритий товстою шкіркою сірого кольору. Гаї прикинув його на руці і з посмішкою задоволено сказав:
– Ех, хороша вода була б!

Бушмени вірять у духів померлих людей і вважають, що вони приносять людям нещастя. Якщо потрібно запобігти якійсь біді, бушмени закликають духів мертвих і заклинають не приносить голод або вигнати хворобу, прогнати смерть. Днем називати імена духів не дозволяється, тому бушмени волають до них вночі.

Іноді в середині ночі, при повному місяці, за табором раптом лунають голоси кількох співаючих жінок. Потім чути, як люди плескають у долоні. У таких випадках мандрівники йшли у напрямку звуків і знаходили бушменів, танцюючих при світлі багаття і місяця.

Вони сидять навколо спеціально розведеного великого багаття, плещуть у долоні і співають пісні без слів. На ногах у них – прикраси з осколків шкаралупи яєць страусів і висушених коконів. Удари долонь і тупіт танцюючих вплітають в мелодію додатковий ритм. Потім до загальної мелодії додається сухий звук брязкалець. Бушмени не люблять звуків ударних інструментів, тому у них немає нічого схожого на барабан. У цей час духи померлих, як вважають бушмени, парять десь над головами танцюючих або ховаються, осторонь від вогню, в темряві за деревами. Зазвичай такі обряди вигнання хвороб проводяться раз на місяць, а при спалаху хвороб або інших нещасних випадках і частіше.

Одного разу африканська гадюка вкусила в ногу бушмена, на ім’я Короткий Кві. Це був загальний улюбленець племені, і в ту ж ніч почалися позачергові танці. Всі мешканці табору вийшли на нічні заклинання, щоб зцілити вкушеного отруйною змією бушмена. Однак хворому легше не стало. Кожну ніч тривали все більш шалені танці. Але Короткому Кві ставало все гірше. Коли дізнавшись про нещастя мандрівники примчали в табір і оглянули хворого, нога його вже була вражена гангреною, і врятувати її було неможливо. Мандрівники негайно відвезли Короткого Кві у свій табір і вночі оперували його, ампутував хвору ногу. Вранці його відвезли в найближче місто до лікарні.

Минуло два роки. Пора було мандрівникам повертатися на батьківщину. Мешканці Калахарі тепло проводжали своїх білих друзів, запрошуючи їх приїжджати ще.
– Ми будемо чекати вас! Як почуємо шум вантажівок, вийдемо зустрічати вас, – сказав на прощання Лінивий Кві.

Мандрівники зі своїх машин довго бачили проводжаючих бушменів. Десь далеко позаду інших шкутильгав по купинах вельда на своїй дерев’яній нозі Короткий Кві. Через рік мандрівники дізналися, що бушмени дійсно весь час чекали їх і уважно прислухалися до звуків у вельді.

Автор: Е. Томан, переклад з англійської.

P. S. А взагалі багато серед бушменів, незважаючи на їх дикий та кочовий спосіб, справжніх вмілих людей, талановитих майстрів, які і металопластикову трубу при нагоді змайструють (десь таку як на сайті https://sp-climate.com/catalog/metalloplastikovaya-truba/dyametr-is-20×2/) і автомобіль відремонтують і ще багато чого зроблять. Хоча насправді було б цікаво поглянути на бушмена, який майтрує металопластикові труби, тоді б компанія “СП-Клімат”, що займається виготовленням металопластикових труб могла б розширитись та навіть вийти на африканський ринок.