Зімбабве: цілителі на ринку

целитель

У його «кабінеті» на Мбарській мусіці — ринку, що на околиці Хараре, столиці Зімбабве, Гордона Длівейо майже не видно за горами покрученого коріння, землистого порошку, шкурок заборонених для полювання звірів, рогів, кісток та мушель, якими завалений столик, поставлений перед ним. Длівейо — н’анга, традиційний знахар. Щоб відвідати його, доведеться спершу пробиратися між незліченних столів із помідорами, капустою та купами фруктів, а далі — між розмаїтого кухонного начиння, здебільшого дерев’яного, ручної роботи, та привабливих кошиків з чудернацькими узорами.

Всі дванадцять цілителів на ринку зовні нічим не вирізняються серед іншого люду. Длівейо був у бруднуватому комбінезоні, і якби не кінський хвіст у його лівій руці та не черепашачий панцир у правій, його можна б прийняти за автомеханіка, ніж за спадкоємця прадідівського знахарського ремесла.

Одного лікарського секрету — змащування маслом опіку — так бабуся йому й не передала. Проте кожен путній н’анга знає про цілющу дію на опіки розбитого страусового яйця. А заболить дитині голова, Длівейо не дасть їй навіть щонайменшої дози аспірину, натомість заходиться втирати в дитячу голівку черепашковий порошок. Дорослим порекомендує в таких випадках викурити цигарку з потовчених гіллячок куща муфандічімуки, а на ранок навідатися до нього знову.

ВЗАЄМОПОВАГА МІЖ СУЧАСНОЮ І ТРАДИЦІЙНОЮ МЕДИЦИНОЮ

У XIX сторіччі колоніалізм у Зімбабве породив недовіру до традиційних методів лікування, а згодом їх заборонили законом, скерованим проти чаклунства. Сьогодні н’анги у Мбарській мусіці та 25 тисяч їхніх колег по всій країні мають ліцензії на право лікування, видані Національною асоціацією цілителів Зімбабве (ЗІНАТГА). Асоціацію засновано 1980 року, невдовзі після того, як на зміну урядові Родезії прийшла парламентарна демократія і країну було перейменовано на Зімбабве.

Відколи проголошено незалежність, ЗІНАТГА співпрацювала з урядом у питаннях застосування традиційних методів лікування. Сьогодні спільно з університетом Зімбабве вона досліджує цілющі властивості трав, якими користуються її члени. Заданими, наведеними представником Асоціації Мутанді Зібандою, 96 відсотків населення, у тому числі чужоземних громадян і навіть лікарів із Заходу, що практикують у Зімбабве, консультуються з народними цілителями.

У минулому колоністів непокоїло те, що н’анги дбали не тільки про фізичне здоров’я своїх пацієнтів. Якщо причина вашого лиха криється не у вашому тілі, а, скажімо, в судовій залі, то н’анга має на те лік. Багатьох із них не раз притягувати до права за звинуваченням у знахарстві. Та нині, зауважує Зібанда, відколи цілителям офіційно дозволено практикувати, таких випадків поменшало. Діалог між сучасною та традиційною медициною веде до глибшого порозуміння та взаємоповаги її представників, які зустрічаються частіше в лабораторіях чи на конференціях, ніж у залі суду. У програмі навчання традиційним методам лікування особливого значення надається питанням проведення профілактичної роботи серед населення, зокрема запобіганню захворюванням на СНІД.

«Поки існує наша держава, — підсумував Зібанда, — н’анги залучатимуться до розв’язання медичних, соціальних, духовних та культурних проблем».

Автор: Крістофер Вомзлі


Posted in Африканський побут by with no comments yet.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика