Сучасне місіонерство в Африці (інтерв’ю)

Що ж настав час для появи першого інтерв’ю на нашому сайті «Все про Африку» і сьогодні у нас в гостях Ед Сівець, координатор проекту Our Kids in Africa (Наші діти в Африці), що займається місіонерством на африканському континенті. Отже:

– Доброго дня Ед, для початку розкажіть пару слів про себе, а заодно і про історію вашого проекту, як виникла його ідея, хто був головним творцем, натхненником?

Я одружений, у бутність мою в Україні викладав у християнських вищих навчальних закладах, знаю декілька мов в т.ч. англійську. Ідея місії як така, нерозривно пов’язана з існуванням Церкви, саме віруючі люди вирішили відкрити місіонерську точку тут в Кенії. За останні сім років, саме стільки існує наша місія, помінялося багато місіонерів, але загальний обсяг роботи завжди збільшувався.

– У яких африканських країнах вам вдалося побувати і де б ви ще хотіли опинитися?

Крім Кенії ні ніде, хоча маю дуже багато друзів які або вихідці або працюють в самих різних країнах.

– Опишіть ваші перші враження від приїзду в Африку, що запам’яталося особливо яскраво?

Так вже вийшло, що перший раз я потрапив у саму несприятливу для життя місцевість, найбіднішу у всій Африці – пустелю Туркана. При вильоті з України де на той момент був початок лютого і -26С, мене прибила до землі спека пустелі + 52С в тіні. Точно пам’ятаю що перші кілька днів пішли на акліматизацію.

– З якими труднощами найчастіше стикаються місіонери, що працюють в Африці?

За великим рахунком труднощі можна визначити в дві групи: місцеві хвороби (черевний тиф, малярія, бруцельоз, найжорсткіші з яких) і місцеві жителі, тобто та їх частина з невисокою моральністю, для яких злодійство, відкритий грабіж, зрадництво заради користі стоїть у ряді нормального.

– Наскільки відрізняється африканська ментальність від ментальності, наприклад, українців чи взагалі слов’ян?

О, відрізняється просто полярно. Це один з головних викликів місіонера, з яким доводиться стикатися. Крос культурна комунікація припускає, що я сприймаю людину разом з її культурою та традиціями. Але для людей які ніколи не мали досвіду такої комунікації завжди є проблема, спроби пов’язати поведінку, вчинки, слова з моєю культурою, в якій виріс я. Відповідно оцінити людину я можу лише по одній системі цінностей, в тій, в якій я виріс, про іншу мені просто не відомо. І як результат оцінка часто суб’єктивна і розвиток відносин гальмується.

– Що вам найбільше подобається і найбільше не подобається в Африці?

Ну, не можна змішати в купу багатогранну Африку, вона занадто велика. Якщо говорити про Кенію, то тільки в нашій місцевості живе народ, представники восьми різних племен. Але розуміючи напрям питання, скажу про Кенію: прекрасна природа, бархани пустелі до високогірних хвойних лісів. І жахлива корупція та бюрократія.

– Як реагують на вашу місіонерську діяльність місцеві африканські шамани-чаклуни, чи бачать вони у вас своїх конкурентів?

Чаклуни природно реагують негативно. В більшості своїй, а так само в історичному контексті, чаклуни вони так само шарлатани, які просто знаючи більше, розводять людей. І природно, будь-яка просвіта робить людей здатними судити критично, і тоді оцінки діяльності чаклунів не такі втішні. Люди починають розуміти що це безпідставне кидалово по-перше, а по-друге як і будь-яке окультне заняття, має незабутній вплив на практикуючого та його сім’ю.

– Наскільки сильні в сучасних африканців їхні традиційні (язичницькі) вірування?

Лише у віддалених місцях, куди не досягла освіту та урбанізація, можна зустріти щось з того, що показують у фільмах про дику Африку. Насправді ж, індустріалізація і прагнення до розкоші, давно штовхнули всіх на рейки споживання, і все рідше можна зустріти первісність, в її автентичному прояві.

– Як ставляться до вашої місіонерської діяльності офіційні представники африканських країн, чи підтримують вас?

Офіційно вони дуже за те, що ми робимо. Але на рівні продажних начальничків середньої ланки можна часто зустріти банальне вимагання.

– Що потрібно, для того, щоб відправиться працювати місіонером в Африку?

Потрібно мати відкрите для цього серце! Крім того, підготуватися інтелектуально, щоб твоя робота була більш ефективною. Мова – ясна річ. Знайти фінансову підтримку на час твого перебування на місії, як правило, це або особисті заощадження, або підтримка друзів або родичів, які поділяють ідеї благодійності.

– Як місіонерство в Африці змінило вас?

Ще з першої моєї поїздки, я став інакше дивитися на багато речей. Речі, за які ми гриземося в “цивілізованому” світі, за володіння якими платимо відносинами з друзями і близькими, а по факту це глибокий матеріалізм, який нам нічого не додає.

– І наостанок ваші побажання нашим читачам.

Цінуйте те, що ви маєте! Те на що ви скаржитеся, третина світу про це мріє. Будьте вдячними, ця правильна якість душі буде оцінена і вашими близькими, друзями, співробітниками.

Від імені нашого сайту «Все про Африку» велике дякую Еду Сівецу за цікаве інтерв’ю.

P. S. А еще в последнее время христианские миссионеры в Африке активно применяют такую полезную вещь как широкоформатная печать (заказать ее, в том числе, можно на сайте https://vs-smol.ru/shirokoformatnaya-pechat.htm) показывающая наглядные преимущества христианства все еще язычествующим африканцам.