Колонії в Африці

англійці

Історія Африки нараховує багато тисячоліть, а за деякими науковими гіпотезами саме в Африці з’явились перші люди, які згодом розмножились та заселили всі інші землі нашої планети (ну хіба окрім Антарктиди). Отже, якщо вірити цим гіпотезам, Африка – колиска людства. І не дивно, що багатьох людей тягнуло на цей континент, і вони повертались, іноді в якості дослідників, місіонерів, а іноді в якості завойовників, така вже наша людська природа.

Перші європейські колонії в Африці стали з’являтись ще на початку 15-16 століття. Англійці та французи проявляли не аби яку цікавість то Північної Африки, а особливо одної з колисок людських цивілізацій – Єгипту з його величними пірамідами та загадковим Сфінксом. Португальці ж першими проникли в Західну Африку, створивши там свої колонії. Згодом до них підтягнулись й представники інших європейських країн: Голландії, Бельгії, Німеччини, тощо.

Найбільший пік колоніалізму в Африці припав на 19-те століття, ось цікавий факт: на початку позаминулого століття лише 10% африканських території були європейськими колоніями, зате на його кінці європейськими колоніями були вже 90%(!) африканських земель. Цілковиту незалежність вдалось зберегти лише двом африканським країнам: Ефіопії та Східному Судану. Всі ж інші країни були під чиєюсь п’ятою, так Франції належало багато країн Північної Африки: Алжир, Туніс, Марокко, в кожній з них французьке панування встановлювалось силою. За деякі інші країни, як от скажімо за вже згадуваний Єгипет навіть проходила відчайдушна військова боротьба між Францією та Англією. Остання теж була не проти заволодіти цим ласим шматком, та у Єгипті англійцям довелось зустрітись з сильним та талановитим противником, знаменитим генералом Наполеоном Бонапартом, який невдовзі стане французьким імператором, підкорить цілу Європу та дійде аж до Москви. Хоча подальші військові поразки Наполеона зменшили й вплив Франції в північній Африці і Єгипет таки врешті дістався англійцям.

Португальці завдячуючи своїм відважним мореплавцям та картографам першими дістались Західної Африки де вступили в чисельні контакти з місцевим населенням та позасновували свої колонії, найбільшою португальською колонією у Західній Африці стала Ангола, величезна за розмірами африканська країна, чия площа в кілька разів перевищує площу маленької Португалії.

Англійці теж не ловили гав і окрім Єгипту позасновували чимало колоній як у Західній так і в Східній та Південній Африці. Згодом до Африки завітали й представники інших європейських держав: німцям вдалось захопити частину території Західної Африки: країни Камерун, Того та Намібію (остання країна і досі своїми затишними містами, збудованими власне німцями сильно нагадує Німеччину).

Віндхук, Намібія

Віндхук, Намібія

Бельгійці, оскільки до моменту їхньої появи африканське узбережжя вже було заняте іншими європейцями, вирішили просунутися в глиб африканського континенту, де вони заснували свою колонію у країні Конго (Центральна Африка). Італійці здобули землі на сході Африки: їхніми колоніями стали країни Сомалі та Еритрея.

Що приваблювало європейців в Африці? Насамперед численні природні ресурси, а також ресурси людські – себто раби, у яких європейці активно перетворювали місцеве населення. Далі рабів вивозили у Новий світ для важкої праці на тамтешніх цукрових плантаціях. Загалом работоргівля одна з найтемніших сторінок африканської історії, про яку на нашому сайті ще буде окрема стаття.

Повертаючись до колоніалізму, то окрім явно негативних його наслідків були й деякі позитивні моменти, так європейці привезли в Африку й певну цивілізацію, культуру, будували міста, дороги, разом із солдатами йшли й християнські місіонери, які воліли навернути місцеве населення у християнство (чи то протестантство, чи то католицизм), вони ж багато всього зробили для просвітництва африканців, будували школи, вчили африканських тубільців європейських мов (насамперед англійської, але й французької, іспанської, португальської, німецької) та інших наук.

ЗАНЕПАД КОЛОНІАЛІЗМУ

Всьому рано чи пізно приходить кінець, прийшов він і колоніалізму в Африці, занепад якого почався у 60-х роках минулого століття. Саме в цей час починаються активні суспільно-політичні рухи за проголошення незалежності в різних африканських країнах. Десь вдається здобути незалежність мирним шляхом, а десь і не обходиться без збройної боротьби, як от скажімо в тій же Анголі, де відбулась справжня війна за незалежність проти португальського панування, яка правда після цього перейшла у громадянську війну між ангольцями, які захопились комуністичними ідеями (МПЛА) та хотіли будувати в Анголі комунізм та ангольцями, яким то було не до вподоби, але це вже інша історія.

Також негативним впливом колоніалізму вже після його розпаду стало те, що деякі новоутворені африканські країни містили різнорідне культурне і навіть вороже одне до одного населення. Часом це спричиняло й справжні громадянські війни, як скажімо це було у Нігерії, колишній англійській колонії, де після проголошення незалежності в одній країні опинились ворожі одне до одного племена ібо та йоруба. Але знову таки це вже інша історія…


Posted in Історія Африки by with no comments yet.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика