Свердловини фараонів

5000 років тому при спорудженні храмів і пірамід єгипетські будівельники користувалися одним з тих, в принципі, прийомів буріння, які знаходяться на озброєнні буровиків наших днів. При розкопках в районі древньої піраміди – ступінчастої піраміди фараона Джосера – археологи знайшли багато різних інструментів. Серед знахідок був і найдавніший буровий інструмент.

Для свердління кам’яних блоків і плит стародавні майстри застосовували пристосування, що складається з мідного прута, на одному кінці якого закріплювалася трубка з того ж металу. На місце майбутнього шпуру насипалася гірка кварцових зерен. Мідна трубка оберталася, перекочуючи тверді зерна і піщинки. Вони повільно стирають породу. «Забій» свердловини постійно змочували водою.

Під окрики наглядачів і ляскання батогів раби крутили і крутили буровий снаряд, налягаючи на нього вагою тіла. Цим способом єгиптяни свердлили отвори в досить твердих породах: граніті, кварці і щільному вапняку.

Варто згадати, що в наш час широко застосовується так зване буріння з дробом. На забій свердловини сиплються чавунні кульки – дріб, і по ним катається сталевий циліндр бурового наконечника. Дріб працює аналогічно кварцовим піщинкам древніх майстрів.

А наші бурові коронки з впаяними пластинками побідиту або крупинками алмазів! Вмій єгиптяни міцно прикріплювати кварцові піщинки до торця своєї мідної трубки, вони отримали б майже такий же інструмент. І у шарошок, цих зубастих конусів, кожен зуб діє на породу так само, як прабабуся-піщинка, тільки нібито міцно «прив’язана» до бурового снаряду.

Стародавні майстри отримували в камені ідеально круглий отвір, а всередині мідної трубки – циліндричний стовпчик – керн. Такі циліндрики з граніту і кварциту з залишками окису міді знайдені в будівельному смітті ступінчастої піраміди Джосера і поблизу поховальних споруд фараона Хефрена.