30 днів навколо мису Надії

мис Надії

Державні вихідні, недогуляні дні відпустки, «безгоспні» відгули за свій рахунок – на вскидку 30 днів набереться. Замість того, щоб просиджувати їх на дивані з пультом в руці і з напівфабрикатом в шлунку, можна мобілізуватися і провести їх з максимальною користю. Наприклад в нетривіальною маршруті по західно-південно-східному узбережжю Африки.

НАМІБІЯ. ВІНДХУК

Приліт. У столиці Намібії варто побувати хоча б один день. По-перше, відійти від тривалого перельоту і перебудуватися на африканський ритм. Послати до біса джет-ліг, бо переводити зиму на літо набагато легше, ніж хвилини на наручних годинниках. А по-друге, Віндхук заслуговує хоча б поверхневого вивчення. Отже, ласкаво просимо в столицю former Німецької Південно-Західної Африки. Все почалося з того, що в 1883 році такий собі Адольф Людеріц викупив у місцевого вождя смужку землі на західному узбережжі Африки. У той час ця територія ще не була добре досліджена європейськими колонізаторами. Тому англійці, оцінивши величезні простори континенту, прихильно визнали всю землю до 20-го меридіана (у районі нинішнього міста Оучо) сферою німецького впливу. Так з’явилася колонія «Німецька Південно-Західна Африка».



Віндхук

Віндхук дуже цікавий з точки зору етимології – всі європейські назви тут збережені. Першим ділом звертаємо увагу на замки – Сандербург, Шверінсбург (резиденція італійського посла в Намібії) і Хайнцбург, в якому нині розмістився готель.

Віндгук – Очіваронго – Дамараленд.

Переїзд на північ по трасі В1 (головна траса країни протяжністю 1500 км). У місті Очіваронго знаходиться Центр збереження гепардів і єдина в країні ферма крокодилів, на якій розводять нільських алігаторів. Західніше розташований один з найзагадковіших регіонів країни – Дамараленд. Є бажання побачити найвищі гори Намібії? Тоді ласкаво просимо до масиву Брандберг, горам Кенигштайн, Шпітцкопп і Пондокс. Дивно, що гірські піки сусідять тут з великими рівнинами, сухі русла річок облямовані буйною рослинністю, а лакколіти (маси лави, застиглі всередині земної кори і куполообразно підняті покриваючі лави шари) Барнт-Маунтін і Орган-Пайпс розрізаються водоспадами річок, що взялися казна-звідки. Одним словом – зона ірраціональних природних чудес.

гори в Намібії

З основних пам’яток регіону: наскальні малюнки в Твайфілфонтейн (IV-II тисячоліття до н. е.), колоритні ерозійні форми Вінгеркліп, «Кам’яний ліс» (Національний заповідник, в якому знаходяться скам’янілі 250-300 мільйонів років тому дерева), поцятковані петрогліфами (вік 7-20 тис. років) скелі Уайт-Леді. Тут легко можна уявити себе у самих витоків еволюції. І для цього зовсім не обов’язково закривати очі, навпаки, треба ширше їх відчинити! Увечері можна покуштувати приготовлену на відкритому вогні місцеву кухню.

Вінгеркліп

Очіваронго – Свакопмунд – Берег Скелетів.

Переїзд по трасі В1 до Окаханджа, далі – по В2. Свакопмунд – миле німецьке містечко на узбережжі. Жителі столиці люблять приїжджати сюди на вихідні. Так само Свакопмунд – територія нестримного екстріму: кайтинг, серфінг, параглайдинг, санбордінг, гонки на квадроциклах… Офіси, які займаються цим, є на кожному розі, так що проблем з організацією дозвілля не буде. Берег Скелетів – одне із самих вражаючих і одночасно сумних місць у світі. Кажуть, коли до цих місць дісталися першопрохідці, узбережжя на багато десятків кілометрів було всіяне людськими кістками – вибіленими вітрами останками моряків, чиї човни виносило потужною течією на прибережні рифи. Холодні води, сильні течії, постійний туман і мілководний берег створили просто ідеальні умови для корабельних аварій. Тих же, кому вдалося причалити до берега живими, чекала ще більш болісна смерть – смуга млявої холодної пустелі шириною сто кілометрів не залишала шансу. І так протягом майже 1000 кілометрів від Свакопмунда до Анголи… Благо, ми не моряки, і живими-здоровими вирушаємо далі.

Свакопмунд

Свакомпунд – Уолфиш Бей.

Переїзд по трасі В2. Від Свакомпунда до Уолфиш Бей всього півгодини їзди. Зате дорога проходить практично по лінії океану. Вздовж неї тягнуться пустельні піщані пляжі. Так що якщо є бажання, можна насолодитися океаном тет-а-тет. Уолфіш Бей – головний порт Намібії. У декількох кілометрах на південь від міста знаходиться соляний завод і всі процеси видобутку солі тут представлені як на долоні. Південніше, вздовж берега, починається алмазна зона, подорожувати там заборонено!

Уолфіш Бей

З головних визначних пам’яток Уолфіш Бей: Дюна «7» і однойменна бухта, в яку часто заходять великі стада китів, устричні ферми, лагуна Рамсер-Сайт, де гніздиться більше 50 різновидів птахів, у тому числі рожеві фламінго і курорт Дейл-Дейв – Едвенче, спеціалізується на екстремальних видах спорту.

ПАР

Уолфіш Бей – Кейптаун.

Переліт авіакомпанією South African Airways. Час у дорозі – близько двох годин. Ціна питання в одну сторону приблизно 900 NS.

Кейптаун

Кейптаун – воістину найкрасивіше місто планети. Основні визначні пам’ятки – Південно-Африканська національна галерея, де виставлена одна з найповніших колекцій відомих африканських художників, Музей місіонерів (в 1688 році на узбережжі прибули гугеноти з Біблією в руках, посадити виноградну лозу і оливкові гаї. До речі, обов’язково відвідайте виноробні райони – «Винний маршрут»), Парк Компанії, замок Доброї Надії XVII ст. Звичайно ж, Столова гора, якщо дивитися на неї з бухти, то здається, що у неї абсолютно плоска вершина – звідси і назва. На гору туристів доставляє підйомник. Відчайдушні любителі екстріму добираються на гору безкоштовно, піднімаючись по стежках. Якщо ви впевнені у своїх силах – дерзайте! Нагорі чекає гідна винагорода – приголомшливий вид на місце зустрічі двох океанів, Атлантичного й Індійського, холодної і теплої течій, що розбурхують прибережні води й здіймаючи ревучі шторми.

столова гора

Кейптаун – Джордж.

Внутрішній переліт. Прийшов час справжнього релаксу. Ми гнобили тіло екстрімом, мозок масою нових вражень. Прийшла пора розвантажитися від стресів і пірнути в дане блаженство. Лодж Trogon House & Forest SPA 5 розташований в п’ятнадцяти хвилинах їзди від знаменитого Плеттенберг Бей. Родзинка цього лоджу в тому, що всі вілли знаходяться на верхівках дерев. Відстань між ними долаємо по підвісних містках. Ароматерапія, стоун-терапія, глибоке скрабування з місцевими маслами, теплі шоколадні та водоростеві обгортання, джакузі і шведський масаж – лише кілька етюдів з повної картини: порятунок в африканському стилі.

Джордж – Книсна.

Переїзд на поїзді. Час в дорозі близько трьох годин. Виходимо на знаменитий Садовий шлях, один з найпопулярніших туристичних ковзанів ПАР. Насправді Садовий шлях починається на курорті Херманус і тягнеться 350 км практично до Порт-Елізабет. Але розмірено рухатися по всьому Садовому шляху, споглядати красиві маєтки і шикарні курорти, насолоджуватися китовими фестивалями і квітучими полями кілька днів поспіль здатні тільки захоплені романтикою молодята або шанувальники ну дуже спокійного відпочинку. Тому висаджуємося в Книсна, щоб гарненько досліджувати її дайв-сайти. Вода Індійського океану біля Книсни на порядок тепліше, ніж в районі Кейптауна. Тому не дивно, що тут зосередилася така кількість дайв-клубів.

Книсна – Порт-Елізабет.

Порт-Елізабет

Африканський центр автомобільної промисловості. Невідомо, чи таке майбутнє припускав перший губернатор, коли давав місту таку романтичну назву. Місто назване на честь коханої дружини градоначальника, померлої в Індії. Крім поетичної назви невтішний чоловік спорудив на згадку про кохану велику кам’яну піраміду, яка сьогодні, крім всього іншого, є і покажчиком для мандрівників. Якщо звернути ліворуч від піраміди і проїхати ще 70 км, то можна потрапити в Національний парк слонів «Аддо». У трьох кілометрах від міста знаходиться пляж Хьюмвуд. Пляж примітний тим, що від нього прокладена підземна дорога, що зв’язує зі Щасливою долиною. Долина начебто не представляє нічого примітного: акуратно вистрижені газони, невеликі штучні водойми, килими різноцвіть. Але кожен рік, починаючи з 10 грудня і до Великодня, вся долина прикрашається яскравим підсвічуванням і декораціями за мотивами народних казок, дуже цікаво.

Порт-Елізабет – Мапуту.

Зупинка в Мапуту корисна хоча б тому, що ніякої тямущої інформації в Інтернеті про столицю Мозамбіку практично немає. Кажуть, що Мапуту – одна з найпривабливіших столиць Африки. Місто виросло на місці закладеного в 1781 році португальського форту, від якого збереглися фортечні вали, старовинні знаряддя і трав’янистий внутрішній двір. Будівель епохи португальської колонізації в місті майже не залишилося. До війни Мапуту захоплювалися нітрохи не менше, ніж Ріо або Кейптауном. Але 20-річна війна зробила свою справу, столиця занепала і запустилася. Хоча і зараз тут є на що подивитися. Скажімо, вокзал, спроектований і побудований тим самим Ейфелем, що звів відому вежу. В даний час будівля вокзалу більше нагадує помпезний палац. Можна погуляти по Ботанічним садам, заглянути в Національний художній музей Мозамбіку, поторгуватися на місцевих ринках і сходити в нічний клуб.

Мапуту

Мапуту – Пемба.

Після тривалої подорожі, нарешті, можна гарненько розслабитися. Вони безкраї, вони білосніжні; вони ніжні і належать тільки вам… Це все про пляжі Мозамбіку. Якщо і валятися нерухомо і ліниво, то тільки тут. Мозамбік заохочує і виправдовує сібарідство. На півночі країни, вздовж узбережжя аж до кордону з Танзанією, довгим ланцюжком простяглися 23 острівця різної величини. Один з них острів Кірімба дав назву всьому архіпелагу. Про те, що варте місце, говорить той факт, що уряд Мозамбіку присвоїв архіпелагу звання курорту класу «А». Більшість туристів прибувають в Пемба, а звідти на чартерних вертольотах перелітають на потрібний острівець. Той, хто залишається в Пемба, по-своєму виграє. Тут можна взяти в оренду дерев’яну доу і оглянути кілька островів архіпелагу.

Автор: А. В.



Комментарии 0

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован.