Африканський ліс. Частина третя.

Африканський ліс

І ще один парадокс тропічного лісу, вже зовсім не вкладається в голові: все це безприкладне його багатство і достаток створюється на грунтах, вкрай бідних поживними речовинами. Кількість перегною під пологом тропічного лісу зазвичай мізерно мала, товща грунтового шару вимірюється тут небагатьма сантиметрами! У своїх лісах ми звикли до досить солідного грунтового шару (у всякому разі, це десятки сантиметрів), що накопичується подібно дорогоцінному капіталу. У тропічному ж лісі накопичення практично відсутні – весь капітал, без залишку, пущений, як у безрозсудного бізнесмена, в оборот. І перш за все, винні тут тропічні зливи: з-за великої кількості опадів рух води в ґрунті завжди має спадний напрямок, і поживні речовини, що надійшли в ґрунт з тим ж опалим листям, в буквальному сенсі слова провалюються крізь землю, вимиваючись в глибоко лежачі горизонти.

Ось тут-то і проявляють свої виняткові здібності дерева тропічного лісу. Коріння їх настільки потужні, що досягають тих самих глибин, куди вимиваються солі, викачують їх звідти, і вони зі потоком поживних речовин знову розносяться по дереву, включаються до складу листя і рано чи пізно знову повертаються з ними в грунт. Коло, таким чином, замикається. Можете собі уявити, наскільки великий його «діаметр», якщо врахувати висоту дерев і ту глибину, куди проникають їх коріння. Але притому верхні горизонти грунту завжди збагачуються поживними речовинами. І це — сама вражаюча здатність тропічного лісу, сам він створює такий кругообіг, що виснаження ґрунту ніколи не відбувається, він завжди знаходиться в стані рівноваги.

Тепер читачеві має бути зрозуміло, чому знищення тропічного лісу тягне за собою настільки тяжкі наслідки, на яких ми детально зупинялися в попередній статті. Зрозуміло, вирубка наших лісів також обертається небажаними змінами клімату та гідрологічного режиму, води стає менше, зростає ерозія ґрунтів. При всьому тому, однак, умови залишаються в межах, досить близьких до вихідних, а ґрунти зберігають здатність давати високі врожаї. При вирубці ж тропічних лісів умови змінюються радикально. Це найбільш, мабуть, яскравий приклад екосистеми, де клімат, ґрунти, рослинність і фауна є компонентами виключно складного комплексу, що знаходиться в динамічній рівновазі. Якщо один з компонентів — дощовий ліс — частково або повністю порушується, все інше теж йде прахом.

Африканський ліс

І без того малопотужні грунти, позбавлені захисту лісового полога, опиняються у владі безжальних стихій: злив, Сонця, пожеж, завжди супутніх в Африці хліборобові. Ударна сила злив тут настільки велика, що ерозія грунту завжди йде навіть під пологом лісу, недарма бачені мною з літака річки були жовтого кольору, а Конго навіть звуть Жовтою рікою — так забарвлюють його води ґрунтові частинки. Без лісу ж ерозія посилюється багаторазово. Промені тропічного сонця довершують руйнування перегною, вбиваючи всю ту живність, гриби, бактерії і мікроорганізми, без яких неможливий біологічний кругообіг. Що ж стосується поживних речовин, то, вмиті глибоко в землю, вони залишаються там тепер мертвим капіталом, культурним рослинам не під силу витягти їх з такої глибини, зробити це можуть тільки дерева тропічного лісу. Таким чином, «все рухоме майно,— як сказав Мілн,— ліквідується і, як буває на аукціонах, спускається по дешевці, причому виручка ніяк не відповідає його вартості. Виручка і справді виходить жалюгідна, відвойоване біля лісу поле ніколи не дає більше двох-трьох врожаїв поспіль, а то й жодного!

Не випадково самі лісові люди Африки — пігмеї — так ревно охороняли недоторканність Великого лісу Конго, всіляко перешкоджаючи проникненню вглиб його хліборобів — банту, яким присвоїли принизливе прізвисько «пожирач дерев». Досі пігмеї служать надійними охоронцями порядку в лісових національних парках, вони, до речі, були нашими провідниками і в Кахузі-Бьегу. І все ж африканцю в лісових районах ніде більше взяти землі, як тільки відвоювавши її у лісу,— з давніх пір тут практикується підсічно-вогнева система землеробства.

Пігмеї

У підсумку ж на місці лісу виявляється вторинна савана – зарості жорстких, стійких до вогню злаків з небагатьма деревами, що також не бояться вогню. Саме таку вторинну савану з олійною пальмою спостерігали ми в районі Кіншаси, і в сухий сезон вона найбільше була схожа на пустелю. Неухильне розростання вторинних саван за рахунок відступаючого перед сокирою і вогнем тропічного лісу відбувається на всьому Африканському континенті. І не тільки по периферії лісових масивів, навіть під екватором, в самому головному царстві дощових лісів вторинні савани вже займають значні території, а місцями деградували тут до справжніх пустель! І справа тут зовсім не в «всиханні Африки» і не в «наступі Сахари», як вважають інший раз. Навпаки — прогресуюче висушування Африки є, як вважає Річард, і не він один, прямим наслідком вирубки тропічних лісів.

Тропічний ліс — вторинна саванна — пустеля — такий невблаганний хід подій на Африканському континенті. Але його ніяк не можна вважати природним – це той хід подій, що встановлений людиною, яка вирубує ліси, випалює природну рослинність, що розводить непомірно багато худоби. Це людина зі своїм примітивним і недалекоглядним господарюванням робить Африку скудною землею. І щоб зберегти їй життя, потрібно в першу чергу зберегти її ліси. Не дарма XII Генеральна асамблея Міжнародного союзу охорони природи зібралася в Конго — країні, що володіє основними запасами дощових тропічних лісів континенту. Від політики цієї країни щодо своїх лісів великою мірою залежатиме майбутнє всієї африканської землі.

Африканський ліс

Але питання на асамблеї стояло ширше: мова тут йшла про тропічні ліси всієї земної кулі — над усіма цими лісами однаково нависла небезпека знищення, що загрожує обернутися серйозними екологічними наслідками в масштабі цілої біосфери. Зазвичай, коли говорять про екологічне значення тропічних лісів, на перше місце ставлять їх роль як головних легень планети. Справді, рослинність тропічних лісів, що займають по площі близько однієї п’ятої поверхні суші, дає більше двох третин (69 відсотків) щорічного глобального приросту органічної речовини — ось яка частка, що вноситься в біосферу цією феноменальною фабрикою! При цьому на відміну від фабрик рукотворних вона служить найпотужнішим у світі очищувачем біосфери: поглинає вуглекислоту і виділяє настільки дефіцитний в наш час кисень.

Про масштаби цієї роботи можна судити з таким розрахунком, наведеним у доповіді виконавчого директора ЮНЕП (програми ООН з навколишнього середовища), спеціально присвяченій проблемі тропічних лісів: якщо будуть вирубані ліси однієї тільки Амазонії, вміст вуглекислоти в атмосфері зросте на 20 відсотків.

І все ж Річард, чудовий знавець тропічних лісів, розглядаючи можливі наслідки їх винищення, не про це заговорив в першу чергу. В першу чергу він заговорив про ті проблеми, які пов’язані з еволюцією рослинності на земній кулі. Зовсім ще недавно ботаніки розглядали тропічну рослинність як атипову, вважаючи типовою рослинність помірних областей. Нинішня точка зору зовсім інша: саме флору тропічного лісу з її неймовірним багатством видами, що належать до тисячі родів і безлічі колекцій, вважають тепер центром еволюційної активності, звідки поповнювалися всі інші флори світу. Різні дані вказують на те, що і рослинність помірних широт має тропічне походження. А якщо так, то зникнення тропічних лісів може зробити істотний вплив на майбутній хід еволюції рослин, і багато шляхів еволюції виявляться просто-напросто відрізаними.

Чимало й інших наукових підстав для того, щоб з усією рішучістю боротися за збереження флори тропічних лісів. Ліси ці – незамінне поле для наукових досліджень, що відкрилося ботанікам тільки в самий останній час і по суті ще залишається цілиною. А ключ до самих глибин біологічного пізнання може бути прихований саме тут: нинішні ботанічні теорії ґрунтуються головним чином на обмеженій і збідненій флорі помірних областей, тоді як найбагатший матеріал для досліджень і експериментів зосереджений зовсім не там. Чого варта одна така проблема, як підвищення ККД використання рослинами сонячної енергії!

Африканський ліс

Є, зрозуміло, і чисто споживча сторона справи. Правда, тропічні ліси малопридатні для промислових заготовок деревини: гігантів, що дають великий запас деревини і тому особливо влаштовують заготівельників, тут небагато, і в гонитві за ними часто марно нищать все інше. Але саме серед дерев нижніх ярусів, що повільно ростуть і мають на відміну від динамічних гігантів тверду деревину, зустрічаються дорогоцінні породи, що йдуть на виготовлення воістину чудових речей. Найприкріше полягає в тому, що основна маса рослин тропічного лісу досі ще не знайшла свого застосування в господарстві людини. Але ж серед цих так швидко зникаючих «непотрібних» видів напевно маса чудово цінних — це і майбутні джерела різноманітної сировини, і селекційний матеріал, і унікальні об’єкти для науки.

“Я боюся, що весь незайманий низинний ліс тропіків виявиться знищеним перш, ніж ботаніка прокинеться”, – сказав Корнер. Важко виразитися точніше. Якщо і надалі все буде залишатися, ця найбільша на Землі прекрасна колекція стародавніх рослин, спаяна мільйонами років еволюції в складну і найсучаснішу екосистему, може піти в небуття, навіть і не ставши по-справжньому предметом вивчення.

Люди, благоговійте перед лісом…

Автор: М. Черкасова.


Posted in Мандруємо Африкою, Сучасні проблеми Африки by with no comments yet.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика