Каїр – «мати всесвіту»

У 969 році шиїтський халіф Аль-Муізз, нащадок Фатіми, улюбленої дочки самого пророка Мухаммеда, підпорядкував своїй владі долину Нілу. За мірками тисячолітньої історії цих місць, прихід Фатімідів (так називалася династія нових правителів) був подією досить пересічною. До Аль-Муізз тут побували маси інтервентів і ще безліч після нього. Навряд чи і ми б зараз пам’ятали про цей давній епізод, якби свою ставку халіф розташував в одному із вже існуючих по берегах Нілу міст. Але він вирішив звести абсолютно нову фортецю і дав їй ім’я Аль-Кахіра, що арабською означає «Переможець». Тому сьогодні столиця Єгипту, культурний і політичний центр всього арабського світу, один з найбільших мегаполісів планети, називається Каїром.

Правда, треба уточнити: так місто кличуть всі, крім самих єгиптян. Між собою вони користуються зовсім іншим словом: «Міср». Так само, втім, вони кличуть і свою країну. Слово «Єгипет» насправді – чисто іноземна вигадка.

Взагалі плутанина з назвами у Каїрі панує страшна. Одне і те ж місце цілком може мати кілька імен, а одне і те ж ім’я – належати до різних місць або кочувати по території міста з плином часу. Наприклад, що таке Геліополіс? З одного боку, греки називали так місто жерців-сонцепоклонників, існуюче колись на східному березі Нілу. З іншого боку, іноземці іменують так північно-східний пригород сучасного Каїра, від якого до руїн стародавнього «Міста Сонця» добрих 5 кілометрів. З третього боку, ні те, ні інше, строго кажучи, Геліополісом не є, тому що жерці, які поклонялися світилу, знали своє місто під ім’ям Он, а сучасне передмістя офіційно називається просто Міср Ель-Гадід (Новий Каїр).

Або візьмемо назви вулиць і площ. Арабські слова погано піддаються транскрибціям на латиницю або кирилицю (скажімо, назву єгипетської столиці можна з однаковим успіхом передати як Міср, Маср або Меср – все буде в рівній мірі далеко від арабського оригіналу). Тому вуличні покажчики на латиниці, які в центрі міста вивішують для полегшення життя іноземних гостей, далеко не повністю збігаються з тим, що позначено на картах і написано в путівниках. До речі, на картах дуже часто назви просто переводять буквально. Новачкові треба володіти неабиякими аналітичними здібностями, щоб відразу зміркувати, що, наприклад, Medinet Nasr і Victory City означає один і той же район єгипетської столиці…

Втім, в цій плутанині, якщо задуматись, немає нічого дивного. Місто існує так давно, що в ньому мало переплутатись абсолютно все. Каїр не відразу будувався. Ті, хто займався будівництвом у перші чотири тисячоліття його історії, сильно здивувалися б, дізнавшись, що вони, виявляється, доклали руку до створення одного і того ж міста. На території нинішнього мегаполісу в різний час було засновано як мінімум шість самостійних міст.

Першим, за 31 сторіччя до Різдва Христового, з’явився Мемфіс, столиця самих ранніх фараонських династій. Він стояв на західному березі Нілу, приблизно там, куди туристи зараз їздять дивитися на піраміди. Перси років за 500 до нашої ери заснували Вавилон-Єгипетський на тому місці, де зараз розташований Старий Каїр (це насправді не єдиний історичний район міста, і навіть пам’ятники тут не найдавніші, просто він так називається). За римлян Вавилон-Єгипетський став оплотом християнства.

Тому арабський полководець Амр Ібн-аль-Ас, що приніс сюди іслам в 641 році, не став жити в цьому місті, а побудував поруч свій – Фустат. Потім Фатіміди звели неподалік Аль-Кахіру. А ще через пару століть Саладдін, який провів майже все життя, борючись з хрестоносцями в Палестині, викроїв таки кілька років, щоб відбудувати трохи осторонь величну Цитадель. Вже в XII столітті місто затьмарило Дамаск і стало головним центром арабського світу, яким залишається по цю пору. Середньовічні історики шанобливо величали Каїр «Умм-Дунья» – «Мати Всесвіту».

Династії змінювали одна одну, турки, французи та англійці по черзі спробували себе в ролі господарів Єгипту. І все щось будували, будували … Будинки поглинули родючі поля вздовж Нілу між колишніми сусідніми містечками, далеко виплеснулися на захід і схід в пустелю, рвонулися вгору поверхами хмарочосів. Утворився Великий Каїр (вірніше, місто Міср), столиця Єгипту (тобто країни Міср).

Історія Каїра настільки переповнена неймовірними і несподіваними фактами, що їх вистачило б на цілу бібліотеку пригодницьких романів. Наприклад, мало хто, дивлячись на чисельні мінарети, повірить, що п’ять століть до арабського завоювання і ще стільки ж після нього основним населенням міста були християни-копти. Копти вірять (правда, прихильники інших християнських церков цю віру не поділяють) що сама Діва Марія з маленьким Ісусом один час ховалася в Каїрі від царя Ірода. Сьогодні кожен десятий каірец – копт. Найзнаменитіший з них у всесвітньому, масштабі – колишній Генеральний секретар ООН Бутрос Галі. До речі ім’я, під яким знають країну Міср іноземці, походить від грецького Aigyptos – «копт».

А поширенню ісламу, причому не тільки в Єгипті, побічно посприяв французький імператор Наполеон I (в той момент він правда, ще був просто генералом Бонапартом). Століттями священна книга мусульман – Коран – існувала в рукописному вигляді, причому в різних версіях. Наполеон під час недовгої французької окупації Єгипту завіз в Каїр видавничий верстат, і на ньому було віддруковано перше канонічне видання Корану.

Майже триста років, з XIII по початок XVI століття, містом і країною Міср правили солдати-невільники – мамелюки. За легендою деякі мамелюкські султани свій шлях до вершин влади починали на ринку рабів у ланцюгах, але хитрістю, підступністю, жорстокістю, зрештою, домагалися трону. В історичній перспективі правда, мамелюки закінчили погано.

З початку 19-го століття країною правил прогресивний паша Мохаммед Алі, якого вважають батьком сучасного Єгипту, чимось на зразок місцевого Петра I. У певний момент він зрозумів, що існування впливового мамелюкського війська заважає задуманим ним реформам. Модернізатор вирішив виниклу проблему в дусі східних традицій. Одного разу він влаштував бенкет для 470 мамелюкських командирів, приголубив їх і дружелюбно з ними розпрощався. У Цитаделі туристам зараз показують куток, де розімлілі від рясної їжі і найвищого уваги воєначальники були перебиті охороною паші всі до єдиного. Що поробиш: їх відстале мислення гальмувало прогрес.

Далі буде.

Автор: Михайло Кукушкін.

P. S. А еще в Каирском базаре, имеющем многовековую историю и в наше время можно купить практические любой товар, даже например такой как стропа для снегохода, несмотря на то, что снега в тех местах нет чуть более чем никогда.