Острів Маврикій – країна медового місяця

Маврикій

Здатність маврікійців вільно подорожувати по географічному та історичному простору своєї батьківщини, переживати події давно минулих днів так, немов вони сталися не 400 років тому, а вчора, дивує і змушує пильніше придивитися до маленького острівця, розташованого в південно-західній частині Індійського океану. Щоб відшукати його на карті, не дуже обізнаній в географії людині спочатку треба знайти Африканський материк. На схід від нього в Індійському океані легко помітити великий острів Мадагаскар. Ледь помітна точка трохи правіше – Маврикій. Дивлячись на цю точку, неможливо припустити, наскільки різноманітний природний світ острова і багата драматичними подіями його історія.

Перші європейці – це були португальці – висадилися тут в 1505 році, але не осіли, а використовували Маврикій як перевалочний пункт на шляху до Гоа і Малаки. Голландці відкрили для себе острів в 1598 році і назвали його в честь свого принца Маврикієм. Вони завезли сюди цукровий очерет, невелике стадо яванських оленів, свиней і мавп. Саме їм належить сумна слава пожирачів великої і довірливої птиці додо, кісточки якої в пам’ять про їх ненажерливий апетит зберігаються в Музеї природної історії. За сто десять років свого перебування на острові голландці також повністю винищили ліси ебенового (чорного) дерева, після чого зі спокійною совістю перемістилися на стратегічно більш вигідне місце – Мис Доброї Надії на півдні Африки.

птиця додо

У 1715 році французи відзначали на карті цей острів як Іль-де-Франс і вважали його головною базою французької корони в Індійському океані. При французах на острові процвітало рабство. Чорних рабів привозили з Африки для роботи на плантаціях цукрового очерету, збору кави і спецій.

Пірати, які промишляли на торговельних шляхах тропічних морів, теж розглядали Маврикій як свою базу і запросто заходили в бухту Порт-Луї для перепочинку. Корсари вписали яскраві сторінки в історію острова. Досі зловісні розповіді про розграбування ними десятків морських торговельних караванів холодять кров туристів і розбурхують уяву режисерів.

У наші дні в пам’ять про ті часи тут виробляють точні копії вітрильних човнів, які колись складали гордість британського і французького флотів, та швидкохідних піратських кораблів.

Корабель

Після жорстоких морських боїв на початку 19-го століття Британія витіснила французів з острова, повернула йому ім’я Маврикій і в 1835 році знищила рабство. Для роботи на плантаціях цукрового очерету перестали привозити рабів з Сенегалу, Мозамбіку і Мадагаскару, їх замінили наймані робітники з Індії. До теперішнього часу в результаті насильницьких і добровільних міграцій на Маврикії сформувалося населення, що складається на 60 відсотків з індійців, на 20 відсотків – з креолів і китайців, і тільки 10 відсотків становить біла громада острова. І хоча тут немає расової дискримінації, змішані шлюби не вітаються ні в одній з громад.

Державна мова – англійська, але всі говорять ще і французькою або креольською (старофранцузькою з вкрапленнями англійських слів).

12 березня 1968 року Британія надала незалежність Маврикію. 12 березня 1992 року тут була проголошена незалежна республіка і затверджена конституція. Згідно з нею політичну владу здійснює прем’єр-міністр і кабінет міністрів. Вибори відбуваються кожні п’ять років.

Маврикій

Тут швидко затягуються рани фізичні та загоюються без сліду хвороби душевні. Ще прийомний батько славнозвісного Шарля Бодлера відправив сюди двадцятирічного майбутнього генія позбавлятися від поганих звичок. Ця хороша традиція збереглася до наших днів, бо тут суворі правила. Наприклад, громадянина будь-якої країни засудять до страти за зберігання і вживання наркотиків, про що недвозначно нагадують плакати в залі прильоту аеропорту. Алкогольні напої не заборонені, проте ні в будні, ні в свята місцеве населення не відмічено в їх бурхливому поглинанні. Тим не менш, у дні виборів глави держави продаж і розпивання спиртного взагалі не дозволяється, а порушення карається тюремним ув’язненням або високим штрафом. Зловживають міцними напоями в основному туристи, і неважко здогадатися, хто тримає пальму першості в цій справі.

У спадок від Великобританії Маврикію дістався лівосторонній рух і британська благопристойність. Тим, хто хоче шиканути та поєднатися тут шлюбом, треба мати не тільки серця, сповнені кохання, але і незаплямовану репутацію. Бо місцеве відділення Інтерполу неодмінно перевірить, чи не знаходиться парочка в розшуку, з’ясує справжній громадянський стан молодят, наявність невирішених юридичних проблем, що виникли після колишніх шлюбів. Тільки після цього молодих осиплють рисом і пелюстками троянд і видадуть свідоцтво про шлюб, дійсне в усіх країнах світу. Не лякаючись юридичних складностей, що випереджають цей урочистий момент, все більше закоханих спрямовується сюди, щоб стати чоловіком і дружиною. Красиво і вигідно для молодят у готелях ексклюзивний сервіс, знижка до 25 відсотків і цілий океан екзотичних вражень.

весілля на Маврикії

Кожен літак доставляє сюди десяток-інший наречених. Одні прибувають у супроводі численних друзів і родичів і влаштовують пишні банкети з нагоди одруження. Інші з’являються у вестибюлі готелю без весільної свити, а свідків виловлюють з готельного басейну. Так і запам’ятовують їх відео – та фотокамери; наречена в білому капелюшку з вуаллю, наречений – у білому смокінгу, свідки – з мокрим волоссям в плавках і купальних костюмах. Що ж, в цьому теж є своя принадність.

Молодята можуть бути будь-якого віросповідання та кольору шкіри. Одруження виконують у відповідності з їх релігійними звичаями, традиціями. Виняток становлять тільки прихильники православ’я – вони не можуть бути повінчані на Маврикії, оскільки тут немає православної церкви, ні священика. У номері молодих буде чекати кошик з фруктами, а на дверях табличка у вигляді серця з написом «Just married», що означає, що постояльцям цього номера приділяється особлива увага. Так, мабуть, не дарма Маврикій називають країною медового місяця.

Автор: Тетяна Володіна.

P. S. Звісно було б чудово самому побувати на цьому прекрасному острові Маврикії, правда нажаль часто на заваді цьому стає брак фінансів. Але як з фінансами проблеми, не варто засмучуватись, адже можна принаймні зняти гарний санаторій у Східниці (в цьому вам допоможе сайт http://vse-ukr.com/ru/sanatorii-shidnyci) та насолодитись чудовою карпатською природою.


Posted in Мандруємо Африкою by with no comments yet.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика