Проблема освіти в Африці

Школа в Африці

Більше за інші континенти Африка потребує перегляду своїх освітніх систем. Особливо часто системи освіти, успадковані від колоніалізму, зберігаються в майже незмінному вигляді під приводом потреби підтримувати «певну якість» навчання. А ось і наслідок: нечисленна еліта студентів користується сьогодні тією самою освітньою системою, яку вона мала б у Європі, тоді як переважну більшість фактично позбавлено сучасних видів навчання.

Впадає в око разючий контраст між нездатністю цієї освіченої еліти змінити феодальні соціальні структури і традиційне сільське господарство у своїх країнах та успіхом еліти з країн Східної Азії, які спромоглися зробити свою економіку ще ефективнішою, аніж західні моделі, з яких вони брали приклад. Чому ж африканська еліта провалилася там, де східноазійська еліта почала вигравати? Яку роль відіграла тут освіта?

ЯПОНСЬКА МОДЕЛЬ

Східна Азія зазнала неабиякого впливу японської моделі. Ще в XIX сторіччі японці зрозуміли, що для їхнього виживання як нації слід засвоїти західні математику, науку і технологію, відкидаючи водночас культурні й соціальні цінності Заходу. Початкова освіта в Японії стала обов’язковою в 1870 році. Потім було запроваджено середню освіту для всіх, а після Другої світової війни для багатьох японців стала доступнішою вища школа. Проте, беручи приклад із західної науки і техніки, японська освіта відчайдушно боронила пріоритети своєї мови, літератури, культури та власної релігії.

Африка не зробила такого свідомого вибору. Запровадження християнськими місіонерами в Африці західної освіти обернулося тим, що освічена еліта виявилася обізнанішою з теологією християнства, історією, літературою та культурою, аніж з наукою і технологією. Найочевиднішим виявом такої прозахідної орієнтації є, можливо, витіснення африканських мов з освітніх систем. Навіть нині в більшості франко- чи португаломовних країн місцеві мови не вивчаються, а в деяких англомовних країнах вживання африканських мов засуджується як вияв «сепаратизму» і «трайбалізму». Навернена до християнства Африка бачила у своїй власній культурі лише марновірство та відсталість, що й спричиняло її відкидання загалом.

ВИЗНАЧИТИ МЕТУ

Хоч більшість африканських країн здобула незалежність десь 50 років тому, обов’язкову початкову освіту запроваджено лише в небагатьох із них. Ще гірші справи з середньою освітою: у більшості африканських країн середню освіту здобуває лише 4 чи 5 відсотків молоді відповідної вікової групи. У більшості африканських країн менше як 1 відсоток молоді відповідної вікової групи відвідує заклади вищої освіти, тоді як в індустріальних країнах цей показник становить 25-75 відсотків. Ба більше, молоді африканці, що стали студентами, дуже рідко спеціалізуються в галузі науки чи техніки.

Школа в Африці

Саме на основі усвідомлення цих фактів ми повинні переглянути зв’язки між, з одного боку, освітою та економічним розвитком і, з другого, освітою й універсальними культурними цінностями. Потрібно буде чіткіше визначити поняття «розвиток». Нині африканська стратегія розвитку майже виключно спирається на структурне вирівнювання, хоч воно вочевидь є особливо вузьким і економічно обмеженим визначенням розвитку, яке не враховує таких винятково важливих чинників як рівень розвитку людських ресурсів країни або ступінь розмаїття та індустріалізації її економіки.

Важливо також заново визначити поняття освіти і не підтримувати її задавнених систем та структур. Освіта має служити якійсь меті, й визначити ту мету належить африканцям. Якщо освіта є ключем до економічного розвитку, то не менш важливу роль вона відіграє у визначенні цінностей, які завтра перетворять Африку на об’єднаний, динамічний і скерований у майбутнє контингент. Африка не зможе визначити, який тип освіти найкраще відповідатиме потребам розвитку, оскільки вона не може чітко визначити цілі.

Щоб визначити такі цілі, треба пам’ятати про поняття світового ринку та планетарного села. Африка не може дозволити собі увічнення колоніальної та феодальної спадщини, а також відірваності від технічного та інформаційного розвитку світової економіки. До того ж, будучи континентом, який найменше потерпів від згубного впливу модернізації на природне довкілля, Африка має зберегти цю вирішальну перевагу, так само як і цілісність сьогоднішніх людських та соціальних зв’язків всупереч жахливій шкоді, спричиненій цим процесом.

Автор: Фей Чанг.

P. S. А вообще африканским детям порой не хватает детский игр, они слишком быстро взрослеют. Поэтому чтобы ваши дети в полной мере могли ощутить детство, вы можете делать для них много приятных и полезных вещей, например, купить детские ролики в Киеве, поехать куда-то отдохнуть, ходить вместе в походы, играть с ними в их игры.


Posted in Сучасні проблеми Африки by with no comments yet.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика