Проблема поколінь у Африці

Африканские дети

Однією з відмінних рис більшості країн, що розвиваються, в тому числі і африканських, є швидке зростання народонаселення. У свою чергу демографічний вибух веде до омолодження населення континенту. Переважання молоді в сільських районах і містах створює проблему її інтеграції в суспільство, вирішити яку можна лише при наявності відповідних установ, а також за умови нормального функціонування суспільства в цілому. Саме цього якраз і не вистачає багатьом африканським країнам, що переживають сьогодні чималі труднощі, особливо в справі виховання молодого покоління.

У більшості країн, що розвиваються молодь покидає сільську місцевість і прагне влаштуватися в місті, сподіваючись знайти роботу на шахтах, плантаціях і т. п. У країнах Сахеля таке переселення почалося ще в колоніальний період, коли їх економіка була цілком підпорядкована метрополіям. Розвитку міграції населення сприяли також посуха та інші несприятливі кліматичні чинники. Але якщо раніше люди через деякий час поверталися в рідні краї, тепер вони найчастіше залишають їх назавжди. Крім того, багато юнаків і дівчат їдуть на заробітки в розвинені країни Заходу. В результаті населення сільських районів скорочується – в селах залишаються лише жінки, діти та люди похилого віку.

У цих умовах відхід молоді з рідних місць нерідко представляється єдиним виходом, чому в чималому ступені сприяють економічні, соціальні і культурні фактори.

До факторів економічних слід віднести систему землеволодіння, яка породжує соціальну нерівність, часті неврожаї через несприятливі погодні умови, слабку технічну оснащеність сільського господарства, реконструкцію промислових підприємств у містах.

З числа соціальних факторів можна виділити нерівність доходів сільського і міського населення, зосередження громадського і особливо політичного життя у великих міських центрах, обмежений доступ молоді до вирішення місцевих проблем, засилля адміністративно-управлінського апарату, слабкий розвиток інфраструктур: шляхів сполучення, транспорту і водопостачання, медичних і культурних установ, шкіл, засобів масової інформації – всього того, що полегшує умови життя в сільській місцевості і наближає їх до міських.

Одна з основних причин культурного характеру – вплив общинних норм і традиційних цінностей, що сковують людину, прив’язують її до даної соціальної групи. Тому переселення в місто часом розглядається як позбавлення від важкої общинної опіки, хоча в дійсності до цього змушують насамперед матеріальні умови.

Особливо гостро відчувають все це юнаки і дівчата, які здобули освіту. Вони складають чималу частину переселенців, оскільки їм, як нікому важко знайти своє місце в сільській громаді. Освіта стає для багатьох перешкодою.

У багатьох африканських країнах школи часто не в силах допомогти молодим людям вибрати правильний шлях у житті. І хоча повсюдно визнається необхідність реформи шкільної системи, успадкованої від колоніалізму, багато проблем так і залишаються невирішеними.

Одна з них – недостатнє охоплення дітей шкільним навчанням. Незважаючи на зусилля, що робляться і часто повторювані офіційні заяви, багато дітей досі не ходять в школу. У ряді випадків відзначається навіть зменшення числа школярів. Рівень грамотності як і раніше низький, як серед молоді, так і серед дорослого населення. Не рятують і кампанії по ліквідації неписьменності.

В цілому в сільській місцевості дітей, які відвідують школу, значно менше, ніж в містах. У селах шкіл не вистачає, шлях до них часто неблизький і батьки вважають за краще залишати своїх дітей, особливо дівчаток, вдома. У містах число шкіл також далеко не відповідає вимогам, але становище тут все-таки краще, ніж в селах.

В рамках існуючої системи освіти багатьом дітям так і не вдається закінчити курс навчання. Особливо це помітно в сільській місцевості, де межею мрій для більшості учнів залишається початкова освіта.

Більш того, сама школа як і раніше відірвана від місцевої культури. Ось чому в учнів неминуче виникає почуття відчуження, яке посилюється тим, що процес залучення молодого покоління до суспільства протікає не тільки в школі, а головним чином в колі сім’ї. Школа привчає дитину до абстрактної наукової мови, знеособлює її, тоді як вона звикла до образного мислення, до турботи і любові батьків. Необхідність оволодіння чужою мовою; на якій ведеться викладання в школах, також часто перетворюється в бар’єр на шляху до отримання освіти, що призводить до психологічних травм і зривів у навчанні. Нав’язування чужої мови та культури ускладнює, а часом унеможливлює адекватне вираження місцевих культурних реалій, що з усією наочністю демонструють шкільні програми, підручники і посібники. Ось чому діти, які не розуміють толком ні мови, на якій ведеться викладання, ні повідомлених їм явищ і фактів, швидко потрапляють в число невстигаючих. Крім того, в навчальних програмах не враховуються місцеві історичні, географічні та соціальні умови.


Posted in Сучасні проблеми Африки by with no comments yet.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика