Розписи в монастирях Ефіопії на берегах озера Тана

Ефіопія – батьківщина різних древніх культур – існує як держава не менше 2000 років, проте багато сторін її культурного минулого досі невідомі. Ще зовсім недавно досягнення в області ефіопської культури і мистецтва початку нової ери були для всіх свого роду закритою книгою, виняток становила лише невелика група вчених-фахівців.

Після другої світової війни пам’ятники культури і мистецтва цієї великої країни, розташованої на східному узбережжі Африки, стали викликати підвищений інтерес у зростаючого числа туристів. Однак більша частина древньої архітектурної та художньої спадщини цієї країни була сильно зруйнована, а завдання з порятунку пам’яток культури утруднялося тим, що всі вони були розосереджені один від одного на великій відстані.

У 1968 році уряд Ефіопії спільно з ЮНЕСКО почав розробляти програму з консервації та реставрації пам’яток і стародавніх поселень, розташованих вздовж «історичного шляху», що простягнувся від міста Аксум (столиця стародавньої Абіссінії на початку н. е.) до священного міста Лалібелла з його монолітними церквами , висіченими у вулканічному туфі в XIII столітті, далі через місто Гондар, засноване в XVII столітті і яке стало тоді столицею Ефіопії, – до Блакитного Нілу і озера Тана.

Подорож по цьому шляху – вже саме по собі відкриття культурного спадку Ефіопії, країни, яка була Великою Африканською імперією до н. е. і де в IV столітті християнство певною мірою сприяло об’єднанню народів різних етнічних груп і культур. Протягом сторіч Ефіопія відчувала на собі різні впливи завдяки широким контактам з Південною Аравією, Візантією і Єгиптом коптської епохи, з Сирією в період розквіту монастирського мистецтва, з Вірменією і Єрусалимом, з Європою епохи середньовіччя і Європою епохи Відродження, а також з Східною Азією, зокрема Індією.

І, тим не менш, в Ефіопії процвітало істинне самобутнє мистецтво, що проявлялося і в живописі і в архітектурі; найбільш характерним підтвердженням цього є церкви і монастирі озера Тана.

Озеро Тана – найбільше озеро Ефіопії, з якого бере свої води Верхній Блакитний Ніл, – розташоване на заході масивного ефіопського нагір’я, на висоті 1800 метрів над рівнем моря. На озері, що має серцеподібну форму (довжина його близько 80 км і майже така ж ширина), розкидані 38 островів; деякі з них були протягом століть важливими центрами культури і мистецтва.

Церкви озера Тана – за формою круглі, з квадратним святилищем в центрі. Двері цих церков виходять на південь, північ, схід і захід, а конусоподібні дахи криті очеретом. Стіни їх прикрашені розписами, кожний з яких займає великі площі. У монастирі Нарга Селассіє (XVIII століття) вони розміщені приблизно на 350 квадратних метрах.

Орнаментальні розписи озера Тана унікальні за композицією і кольором. Сюжетом для них послужили традиційні образи християнської іконографії, що зображують Христа, Діву Марію, святих, апостолів, архангелів і змія в саду Едему. Ці виразні образи святих з широко розкритими очима і німбом над головою, виконані в динамічній умовній манері, безперечно, подібні з ликами в ілюмінованих манускриптах XIV і XV століть озера Тана.

Не менш 3000 образів зі Священного писання зображені в одній з церков на острові Зіге. Однак у багатьох церквах цього періоду, крім обширних композицій, є також і менші за розмірами, часом навіть не більше гральних карт, а виконані вони з тою ж істинною художньою майстерністю.

Багато з цих скарбів мистецтва потребують в даний час негайної реставрації. Вода просочується крізь старі очеретяні дахи. Розписи блякнуть, а в окремих випадках повністю руйнуються. У деяких церквах цим скарбам завдають шкоди голуби, викльовуючи штукатурку. Систематизована інвентаризація творів мистецтва Ефіопії досі не закінчена. Нерідкі й розкрадання в залишених без нагляду церквах і монастирях, де протягом двох століть ченці створювали ці видатні композиції, які зробили острова озера Тана однією з дивних пам’яток Ефіопії.

Автор: В. Абеббе.

P. S. А ще цікаво, що при будівництві давніх християнських монастирів в Ефіопії в якості будівельних матеріалів використовувалось щось схоже на сучасні газобетоні блоки, які зокрема можна придбати на сайті https://stroitelnymir.ru/productionwall-materialsblocks.html