Замкнутий світ Нгоронгоро
Нгоронгоро – величезний, 30-кілометровий кратер, воронка посеред плоскогір’я. Потух вулкан за часів австралопітеків і інших найдавніших наших родичів, кістки яких знайшли неподалік в ущелині Олдувай. Нгоронгоро виглядає не як вулкан, а як метеоритний кратер. Але не варто помилятися. І сьогодні в центрі величезного плоского блюдця з боліт виривається сизий гарячий газ.
Унікальність Нгоронгоро не тільки в розмірах. У кратері постійно живуть двадцять тисяч тварин. І всі вони пасуться, полюють, розмножуються на відносно голому просторі. Турист, який спустився в кратер на джипі, за один день може побачити майже всіх великих африканських тварин – буйволів, левів, слонів, зебр, бородавочників, леопардів, бегемотів, антилоп, газелей, шакалів, гієн, носорогів, бабуїнів, мавп, страусів, фламінго… Так легко турист не зможе спостерігати тварин ні в набагато більшому за Нгоронгоро за розмірами південноафриканському Крюгер-парку, ні в танзанійських Серенгеті і Маньяра, ні тим більше в кенійських і угандійських сафарі-парках.
На 500-метровому обриві пригорнулася “лоджа” “Wild life” (“Світ диких”), п’ятизірковий готель з сервісом європейського рівня. “Лоджа” – мисливський будиночок, призначений для сафарі. За давньою, ще колоніальною традицією так називають всі готелі, з яких можна побачити звірів або виїхати на сафарі. Для спостереження за стадами і зграями, що мешкають в Нгоронгоро, при ресторані “Wild life” влаштований спеціальний балкон зі стаціонарним біноклем. Неозброєним оком видно тисячі чорних буйволів, в бінокль можна розглянути носорогів, орлів, рожеві поля фламінго і стадо бегемотів у прибережному бруду біля всохлого озера.
Але левів так просто не побачиш, до них треба під’їхати метрів на тридцять, і тоді в випаленій сонцем траві помічаєш відпочиваючий прайд. Нгоронгоро має і ще одну особливість. На відміну від інших національних парків, тут темніє пізніше – позначається відкритість простору. Тому тільки в Нгоронгоро перед заходом турист майже напевно побачить лева, який вийшов на полювання.
Перший європеєць відвідав Нгоронгоро всього сто років тому. Незважаючи на доступність – це одне з найбільш “свіжих” чудес природи. І – символ боротьби за життя тварин і права на існування в природних умовах. На схилах вулкана знайшов свою смерть знаменитий вчений Гржімек, десятки вчених і співробітників заповідника загинули в катастрофах і сутичках з браконьєрами. І сьогодні з приходом ночі в кратер можуть спуститися за здобиччю озброєні автоматами заготівельники носорожих рогів, слонячих бивнів, левових шкур. Охоронці заповідника мають наказ в темряві стріляти без попередження.
Але не тільки тому вночі заборонено спускатися в Нгоронгоро. Вже в півсотні метрів від будівлі лоджи, за огорожею ніхто не може гарантувати безпеку туриста. Ніч – час звірів. Відносно безпечні, якщо їх не годувати і не чіпати, бабуїни і гамадрили стають смертельно небезпечними, милі мавпочки можуть розірвати людину навпіл. Та й навіщо ризикувати, можна просто вийти на балкон і подивитися в чорну прірву. Чути страшні і одночасно чарівні звуки безжального “дикого життя”. У повітрі – запахи небезпеки, смерті, любові. Турист п’є дайкірі, улюблений коктейль оспівуючого “зелені пагорби Африки” мисливця Хемінгуея, і з задоволенням слухає нічні страхи.
Автор: Аріф Алієв.
P. S. Надеемся, наша статья вдохновила вас поскорее приобрести недорогие авиабилеты и отправится в увлекательное путешествие в удивительную Африку.
Комментарии 0