Сесіль Родс – метеор африканської землі

Бідний хлопець, хворий на серце, і на легені. Батько — священик невеличкого англійського села, жив надією, що колись побачить дитину також священиком. А тут лікарі пророкують дитині кілька тижнів життя. Хіба може ще його врятувати лагідне, сухе, чисте повітря Південної Африки. Але це коштує дорого. Батьки збирають останні кошти, віддають сімнадцятилітньому хлопцеві 170 фунтів шилінгів та висилають його в 1870 році на далекий південь. Поїхав. Осів у Наталі. Тут лікується, купається в промінцях південного сонця. Коли ж пішов на покращення, не вертається додому, може з страху перед смертю, а може з прив’язаності до цього краю, який повернув йому життя. Спочатку заробляє на хліб на плантаціях кави, а далі, шукаючи легшого для здоров’я заняття, їде в 1871 р. до краю бурів, до Трансвалю й осідає в Кімберлі, околиця якого вже тоді була відома з копалень діамантів. Пробує цієї праці, але лопата, гак, сито й кусень хліба та вода за тяжкі для нього. Він переїжджає до найбільшого в світі осередку торгівлі золотом, до Йоганнесбургу.

Дивні були тоді часи. В 1867 році голландець Нікерк продає у Лондоні діамант нечуваної досі ваги, 42 і пів карата, який дістався йому в руки за безцінь від ватажка одного бушменського племені. Цей найбільший у світі й найчистіший діамант дістав назву „Зірка Південної Африки”. В тому самому році коло Ліденбургу й Таті відкрито золотоносні жили.

Світ вже з давніших часів знав, що в Південній Африці є діаманти. Багато було вже таких, що порпалися в пустинних пісках, але це було не легко, бо знайдені дорогоцінності були рідкі, малі. Багато мешканців сиділи на тих багатих місцях, та не знали золотоносних скельних пустинь і цілими десятиліттями не звертали на це уваги. Аж ці два відкриття 1867 року зворушили захланність людей. Здавалося, що ціла околиця Йоганнесбургу, а головно голі пустинні підніжжя гір Віт-ватер є багатими золотоносними пісками.

Тому не диво, що невдовзі були тут вже нові тисячі людей жадібних здобутків та збагачення, які розбивали скелі з нечуваною рухливістю. Землі купували масово. Пропав спокій серед місцевих бурських селян; щойно недавно невеличке містечко Йоганнесбург росло шаленими темпами, що тижня прибувало до 200 нових будівель. Росли немов гриби після дощу нові вулиці, телеграфи, банки, готелі, клуби, салони, росли так, що це невеличке ще недавно містечко мало в 1885 році вже сто тисяч мешканців. Головним осередком була біржа, що обсягом своїх золотих та діамантових угод перевершувала провідні біржі Європи. Слово „Африка” стає повним чару для державних мужів, політиків, біржовиків і щораз більші тисячі авантюристів та брудних спекулянтів, розбишак, кримінальників, мандрують у країну спеки, пісків, у країну такого чистого й рідкого повітря, що корчик видко на кілометри.

Жадоба зисків гонить їх із лопатами, гаками, топорами. Кожний намагається закупити хоч сто метрів ґрунту, спішить, бо одна хвилина може зробити його багачем. Працюють голі, один недалеко від другого, дивляться на себе оком скотини, щоби сусід не вийшов за свою межу. Ніхто не дасть другому охолоджуючого напитку, нехай радше гине ворог. Гарячково палають виски, спішно вдираються пальці в пісок, неспокійно бігають зачервонілі очі, гортанки невсихають, спрага палить-жарить, спітнілі лиця не мають часу до усміху.

Американці, азіати, європейці, білі, жовті та чорні раси, всі без винятку: злочинці й люди розпуки, багачі й бідняки — всі тут однакові. Сьогодні копає ще бідняком, а завтра він багач, або може згине від удару сонця, може розшарпають його нерви, висохне мозок чи зломить лихорадка. А вночі під шатрами дивні сни, а там за скелями сміються гієни. Скільки згинуло тут людей? Нащо кому це знати, чи згинув хто від малярії, чи може з розпуки розбив собі голову об скелю або роздерла його гієна. Важніше те, хто став одразу багачем.

А там у місті? Ті, що їм пощастило — розкошують, купаються у винах, купують розкішні речі, за найдене в пісках щастя, запродують душу, честь, життя, інші торгують золотом і діамантами, хитрують при звуках шаленої музики, заробляють і тратять, нападають, розбивають. Багатство переливається з рук до рук; один багатіє, другий завершує відчаєм, бо стратив все своє майно. Все ж таки немало є між ними щасливців. Ось колишній цирковий клоун Барнато заробляє шалені гроші на біржі. Стає на кілька років найбільшим багачем. Врешті тратить все й кінчає самогубством. Ось простий «бідний єврей» Байт доходить до міліонних статків. І таких багато.

Так виростало в недавній ще пустелі розгульне життя, велич розпусти враз з її товаришем — нещастями. Дорожнеча росла шалено, але все можна було дістати за гроші. А тим часом будувалися залізниці з Кейптауна в Наталю з шаленою швидкістю. Кожна європейська держава старається захопити хоч частину незанятого ще краю. Інтригам немає кінця. Але до одного ніхто не мав відваги. А саме увійти силою в незалежний край бурів, у Трансваль, в цей осередок золотих скарбів. Треба йти підступом, перекупством. А можна було, бо бурський уряд, уряд багатих, не дуже освічених селян — був безпорадний.

І саме в період найбільшого розгону людських пристрастей являється Сесіль Родс. Здоров’я не дозволяло йому шукати щастя в пустинних пісках, хворе серце веліло берегтися надмірних зворушень, але пристрасть збагачення не спить. Він береться до справи. Спочатку лише приглядається, далі береться до діла холодно, розважно. Він спекулює на біржі, грає обережно, спритно. Тримає руку більше з євреями, а не з розгульними забіяками. Між ними находить приятелів. Все ж таки він англієць, а вони євреї. Тому живе з ними, але здалека, особняком. І ось цей, ще не давно хворий, убогий хлопчина вже біржовий геній, який опанувавши біржу, стає першим поміж найпомітнішими біржовиками, першим багачем.

Але він, гордий громадянин світової імперії, не вдовольняється багатством, він хоче стати на чолі розбудови імперії. Знає, що до того треба знання. Тому повертається в 1875 р. з дорогоцінностями в кишенях до бабці Англії і поступає у славетний оксфордський університет. Але грає далі на європейських біржах. Одночасно приятелює зі згаданими вже міліонерами: колишнім клоуном Барнатом і євреєм Байтом, та формує з ними спілку для викупу золотоносних жил. Це був його найвищий пункт до другого акту його драматичного життя, до творення англійської імперії в цілій Африці, а себе диктатором, некоронованим імператором, другим Наполеоном.

Переймаючись ідеями пропагандиста британського імперіалізму, оксфордського професора історії Сілєя, що розвиток і сила Англії може опертися лише на законі територіального поширення, приймає цю теорію за мету й закон свого подальшого практичного життя. Поширювання — говорить він — це все те, чого потребує історія. Земля обмежена, тому завданням нашим взяти так багато з неї в свої руки, скільки лише можна.

Використовуючи своє багатство й знання африканських обставин, він має можливість легко увійти в найвищі, урядові круги і доходить до того, що дістає урядовий документ, який дає йому право займати від імені уряду для держави нові, ще ніким з європейців незайняті країни, ними кермувати та їх експлуатувати.
Далі буде.

Автор: М. Творидло.