Свобода у вигнанні – про положення жінки в Сомалі

У Сомалі соціальна роль і силові стосунки між чоловіками та жінками регулюються віруванням і традиціям, які спираються на нерівність статей. Сомалійська “культура” виховує і заохочує чоловіків панувати над жінками, яких систематично ставлять в умови другорядного, маргінального життя.

Ця нерівність сягає корінням у патріархальну традицію, яка відводить жінкам роль домогосподарок та матерів, відмовляючи їм у будь-якій можливості мати владу чи якийсь вплив, ба навіть набути економічну незалежність. Обмежуючи перспективи інтелектуального чи соціального розвитку жінок та паралізуючи їхні енергію й таланти, ця традиція також не радить їм намагатися висловити те, що вони думають чи відчувають.

Сомалійський фольклор багатий на міфи, оповіді й традиції, які виправдовують і вихваляють патріархальні звичаї. Сексистський підхід починається вже на рівні усної літератури, тісно пов’язаної з життям суспільства. У народних казках жінки завжди виступають як несвідомі й ні до чого не здатні істоти. Думка про те, що жіноцтво та материнство несумісні з розумом і здоровим глуздом, дуже поширена, що засвідчує прислів’я “Не можна водночас роздавати молоко і мудрість”.

Поезія, справді національна інституція і невичерне джерело престижу, зображує жінок як таких, що не вміють заримувати двох рядків, отож їх не варто й слухати. Приречена на мовчання, ідеальна жінка повинна бути німою поза обмеженим колом дітей та інших жінок.

ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ГОЛОД

Ось чому часом катастрофи дають добрі плоди. Трагедія, яку переживає країна, також сприяла виведенню сомалійського суспільства на шлях змін. Вони відчуваються, насамперед, в еволюції стосунків між чоловіками і жінками.

Розвитку цього процесу сприяли численні чинники. По-перше, як завжди під час війни і голоду, багато жінок мусили за браком чоловіків, особливо голів родин брати на себе нові обов’язки. По-друге, понад мільйон осіб, тобто одна п’ята всього населення, було вигнано війною та голодом за межі країни. Більшість осіли в таборах для втікачів у сусідніх країнах — у Джибуті, Ефіопії, Кенії, Йемені, але чимало знайшли притулок у західних країнах — у Канаді, Великобританії, Нідерландах, Італії, Німеччині та країнах Скандинавії. У переважній більшості то були жінки та діти, що також сприяло піднесенню ролі жінок.

По-третє, схоже на те, що сомалійські жінки краще за чоловіків перетерпіли травму війни і краще пристосувалися до тривог і непевності вигнання.

Нарешті, перед сомалійськими жінками, які відкрили в гостинних країнах свого осідку рівноправнішу концепцію стосунків між статями, заясніли нові перспективи.

РОЛІ МІНЯЮТЬСЯ

Раптово наразившись на реальність перемін, патріархальний лад, що видавався непорушним, зазнав глибокого струсу в царині відносин сили між статями. Новий статус жінки заявляє про себе в різні способи, та найразючішим серед них є, можливо, п’янке відчуття свободи. Багато сомалійок сприймають зникнення гнітючого та принизливого ярма патріархальної традиції як чудесний шанс утвердити нарешті свою людяність, свою гідність, своє внутрішнє багатство. Дехто з них буквально сяє, згадуючи з поетичним запалом нові умови життя. “Я немов заново на світ народилася. Так, наче це не я, а хтось інший живе новим, повним і вдячним життям. Це просто диво!” — заявила одна з сомалійок, що осіла в Норвегії.

Для багатьох цих жінок свобода означає ще й свободу висловитися. Вони віднайшли свій голос і вже не вагаючись обстоюють свої права як приватно, так і на людях. Така емансипація особлива відчутна у двох сферах: і мови відтепер бути не може про те, щоб чоловіки безконтрольно керували родинними справами, чи — ще гірше — надумалися взяти собі другу, коли не третю дружину. Повільно, але певно патріархат відступає.

Ці сомалійки-емігрантки також беруть дедалі активнішу участь в економічному житті, що в них вдома було неможливим. Знайти працю в чужій країні завжди важко. Але чимало з них вже спромоглися знайти місця няньок, санітарок, кухарок чи служниць, тоді як їхні чоловіки ще й досі без роботи. Інші заснували дрібні крамнички і продають одяг для жінок і дітей, біжутерію, парфуми та алдан, який особливо цінується сомалійками, отож годувальником у багатьох родинах відтепер є жінка, а не чоловік.

Така зміна ролей мала також глибокий вплив на розподіл завдань та обов’язків всередині родини. Жінки вже не погоджуються з засадами, згідно з якими тільки їм випадає виконувати хатню роботу. Нині відбувається рівномірніший розподіл цієї праці між чоловіками та жінками. Відтепер частиною щоденної діяльності чоловіків стали приготування їжі, закупівля продуктів, прання, прасування і догляд за дітьми — річ неможлива для традиційної сомалійської культури.

ЧОЛОВІЧІ ОСТРАХИ

Більшість із цих чоловіків відтоді почуваються незручно, ба навіть непокояться. Чимало з них вважають ці зміни надмірними і непотрібними. Емансипація жінок неабияк загрожує їхньому авторитетові та чоловічій гідності, а — коли взяти ширше — і самим засадам сомалійської моралі та культури. Дехто ремствує, що їх зневажено, і осміяно, маргіналізовано й відкинуто. І їм мало втіхи, коли жінка їм щось наказує, вони шкодують за традиційними родинними структурами та цінностями і мають таке враження, ніби їхні діти виховуються наперекір здоровому глуздові. Найвразливіші з чоловіків визнають, що не можуть знести примусу та наруги. Дехто з відчаю починає пити…

Автор: Хасан Кейнан.