Зникаючий тваринний світ Африки

Африканська дійсність зараз така, що за рідкісним винятком з тваринним світом Африки ви можете познайомитися лише в національних парках-заповідниках. На великих територіях континенту дикі тварини повністю винищені. Їх нищили заради наживи або просто так, для забави. Зараз у багатьох районах леви, леопарди – рідкісне явище. Мало не кожного білого носорога в Африці знають особисто. З середини 19-го сторіччя на Африканський континент кинулися тисячі авантюристів в гонитві за слоновою кісткою. В результаті більшість слонів з великими бивнями стали жертвою бізнесу. За підрахунками вчених, від тих тварин, які мешкали на Африканському континенті в минулому сторіччі, зараз не залишилося й десяти відсотків. Щоб запобігти повній загибелі цих тварин, і створені заповідники.

Східна Африка – гордість Африканського континенту. За вічні сніги і льодовики африканці прозвали Кіліманджаро горою бога холоду. По обидві сторони екватора розкинуло свої води найбільше в Африці озеро Вікторія. Тут і таємничо романтичні Місячні гори Рувензорі. Вони славляться не тільки своїми сніговими піками і льодовиками, що йдуть у піднебесся на висоту більше 5000 метрів. Під тінню казкових гір розкинувся природний заповідник, відомий левами, що «гніздяться» на деревах. На південь від Місячних гір лежить «угандійська Швейцарія». Так називають район угандійського міста Кабалі, що притулилося на красивому високогір’ї Кігезі. Одне з чарівних його місць – ущелина Канаб, звідки захоплююча дух панорама в ясний день проглядається на відстань більше 150 кілометрів.

Уганда – один з куточків Африки, де туристи можуть милуватися найцікавішим світом африканської флори і фауни. Тут можна побачити стада слонів, що налічують сотні голів, лютих кафрських буйволів, левів, антилоп, огрядних бегемотів, крокодилів, що гріються на березі Нілу.

«Слони користуються першочерговим правом руху» – такі дорожні знаки вражають уяву прибулих іноземців.

Уганда – одна з небагатьох країн Африки, де ще збереглися людиноподібні мавпи. Горил можна бачити на схилах гір, що примикають до кордону Руанди. Щоб помилуватися ними, для відвідувачів споруджені місця для огляду.

Незважаючи на свій лютий вигляд, африканська горила поступлива. Ці могутні тварини харчуються головним чином дикими фруктами, листям і кореневищами різних рослин, комахами.

Як правило, горили відрізняються миролюбним характером і нападають на людину надзвичайно рідко. Проте буває й таке. Кілька років тому в гірському районі Нігерії на півночі країни горили вступили в боротьбу з африканцями місцевих племен. Бій тривав близько години і закінчилося не на користь людей.

На північному заході Уганди розташований унікальний заповідник. Він названий по імені відомого в Африці водоспаду Мерчісон.

При в’їзді в парк дорогу перегороджує шлагбаум. Виявляється, недостатньо заплатити в’їзну плату. Слід ще ознайомитися з інструкцією. Якщо вам пощастить, в Мерчісонському національному парку ви можете зустрітися як з чорним, так і з білим носорогом, побачити нільських бегемотів і крокодилів, що пожирають масу риби, оглушеної падаючим каскадом води Мерчісонського водоспаду. Уганда, якщо можна так сказати, крокодиляча рекордсменка. Саме тут в 1955 році був вбитий найбільший в Африці крокодил завдовжки 7 метрів.

Але справжні господарі Мерчісонського парку – слони. На нечисленних туристських магістралях парку часто бувають «пробки», коли маси кочівних в пошуках їжі слонів перетинають проїжджу дорогу. Нічого не поробиш. Інструкція, з якою ви познайомилися при в’їзді в парк, повеліває дати дорогу слонам. Та й навряд чи хто-небудь наважиться сперечатися з цими потужними тваринами правом першості. Адже був же в Мерчісонському парку випадок, коли нечемний слон з легкістю пушинки перевернув хоботом легкову автомашину.

Слони господарюють всюди. Коли ми перебралися на поромі на протилежний берег Нілу, щоб перекусити в готелі, ми переконалися, що заборонених місць для слонів не існує. Біля входу в готель було зроблено напис, що попереджає бути обережними, так як тут з’являються слони. Ми не повірили. На доказ нам показали відбитки ніг слонів буквально в двох-трьох метрах від входу в готель.

Правда, іноді верховенство слонів намагаються оскаржувати бегемоти. Одне сімейство слонів було відомо в Мерчісонському парку тим, що регулярно «перевіряло» сміттєві ящики в будиночках, де зупиняються туристи. Одного разу, закінчивши, як звичайно, свою справу, сімейство вирішило напитися і прохолонути в Нілі. Молодий слоненя кинувся у воду, сурмлячи і розганяючи бегемотів. Але один з бегемотів, мабуть, був не з полохливих і відмовився підкоритися. Більше того, він схопив слоненя за хобот і потягнув на глибину. Тільки втручання слонихи-матері врятувало пустуна. Бегемот відпустив слоненя і не поспішаючи ретирувався.

Взагалі-то слони дуже люблять бавитися у воді. На цьому дуже майстерно зіграла адміністрація національного парку Цаво в Кенії. Перед верандою готелю Кілагуні (Пагорб носорога) споруджено кілька водойм, і тварини спрямовуються до готелю на водопій. А туристи прямо з веранди можуть фотографувати і милуватися слонами.

У національному парку Найробі ви можете побачити довгоногого пернатого хижака – секретаря, що полює в траві за зміями, а поруч – величного жирафа, який не поспішаючи поїдає молоді пагони височенних акацій. Жирафи спокійні, бо навіть сам звіриний цар лев побоюється їх потужних копит. У невеликій річковій заплаві сімейство бегемотів сусідить з крокодилами.

На рівнинах парку пасуться цілі стада смугастих зебр, які не звертають ніякої уваги на відвідувачів, зате швидконогого полохливого страуса навіть на машині не доженеш. Улюблена їжа великих хижаків – всілякі види антилоп – представлена в достатку. Завжди насторожених граціозних газелей часом можна зустріти біля самого входу в парк. Ці витончені, тендітні тварини як би шукають захисту у людини.

І, звичайно, постійні супутники заповідників – мавпи. Мавпи і бабуїни атакують вас вже з перших кроків. Намагаючись випередити інших, біля входу заснував свій сторожовий пост рудий павіан з покаліченою передньою лапою. Інвалід джунглів намагається не пропустити жодного візитера. Він безцеремонно видряпується на капот машини. Спробуйте його обдурити, павіан задасть вам великого прочухана. Його гніву не буде меж, якщо ви спробуєте переконати його в тому, що не везете солодощів.

Але головним об’єктом уваги відвідувачів парку Найробі є леви. Блукаючи по національним паркам Східної Африки, ми переконалися, що охочих подивитися на левів набагато більше, ніж самих тварин.

Вперше я познайомився з левами буквально в десяти кілометрах від найбільшого в Східній Африці міста Найробі. Справа в тому, що в околицях кенійської столиці знаходиться національний парк. За недосвідченістю ми вважали, що леви неодмінно повинні ховатися в заростях акацій. Не один десяток кілометрів парку об’їздили ми, обережно пробираючись через колючі чагарники, намагалися глибше залізти в нетрі, подалі від’їхати від проїжджих доріг. Чатували звірів у джерел води в надії, що левів здолає спрага. Але все було марно. І коли вже ми махнули рукою на непривітних господарів звіриного царства, нашу увагу привернуло скупчення автомашин на узбіччі дороги.

Під’їжджаємо з чистої цікавості. Побачена сцена буквально вразила нас. Оточене з усіх боків автомашинами, набитими цікавими туристами, сімейство левів у кількох метрах від проїжджої дороги закінчувало в незвичайний час царську трапезу. Добра половина нерозторопної антилопи вже переварювалася в левових шлунках. Але навіть наситившись, леви не поспішали покидати жертву. Було помітно, що рясна їжа і спекотне сонце хилили кудлатого самця в сон. Але лінь або жадібність не дозволяла йому піднятися і сховатися в тіні найближчого чагарника. Ініціативу проявила левиця. Ось вона встала, обійшла навколо розтерзаної антилопи і, кинувши байдужий погляд на людей, вирушила в тінь.

Леви в парку Найробі настільки звикли до туристів, що абсолютно не звертають уваги на присутність людей. Як правило, леви не нападають на людину заради вбивства. У національних ж парках навіть для престарілого лева немає недоліку в дичині.

Однак деякі з левів відрізняються пустотливим характером і іноді доставляють чимало турбот лісничим і охоронцям парку. Одного разу два леви, прозваних «пройдисвітами», наздогнали лісничого, який об’їжджав парк на велосипеді. Щоб уникнути неприємності лісничий втік, кинувши велосипед і капелюх. Леви довго охороняли велосипед, не бажаючи повертати його господареві. В іншому випадку сімейство левів, що страждало безсонням, вирішило розважитися вночі, ганяючись за автомашинами на шосе Найробі – Момбаса, яке проходить паралельно кордону заповідника. Адміністрація була змушена викликати в 2 ночі поліцію з тим, щоб «вмовити» звірів повернутися в парк.

Однак звірині пустощі не завжди виглядають нешкідливими. Не так давно в національному парку Серенгеті, розташованому на території Танзанії, лев напав на автомашину. Без будь-яких видимих причин він став переслідувати «Лендровер». На щастя для пасажирів, все обійшлося двома великими дірками, залишеними іклами звіра на крилі автомашини. В іншому випадку в Серенгеті носорогові не сподобалася п’ятитонна вантажівка. Розлючений звір проткнув рогом шину, вивівши машину з ладу.

В. Астаф’єв.